Безбар’єрність у галузі гостинності - важливий напрямок адаптація туристичних обʼєктів під інклюзивні стандарти та створення передумов для надання якісного сервісу особам, а в їх числі - туристам, які, до прикладу, пересуваються у кріслі колісному, мають порушення слуху чи зору.

Перший епізод відеоподкасту наймолодіжного медіапроєкту про безбар’єрність та інклюзивність «Нумо без бар’єрів», створеного Громадською спілкою «Національне українське молодіжне об’єднання» (НУМО), розповідає про досвід впровадження інклюзивних рішень у локації для святкувань «Літепло», розташованої неподалік Тернополя.

Переглянути подкаст можна, перейшовши за цим посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ikaMjfZcIlo

Співзасновниця простору Леся Чернець ділиться історією, як, попри скепсис фахівців та обмежений бюджет, команда впроваджує безбар’єрність поетапно:

«Я зрозуміла, що часто ми не бачимо людей з інвалідністю не тому, що їх немає, а тому, що для них не створено належних умов, аби бути поруч. Це стало для мене одним із ключових аспектів, які хотілося б змінювати. Під час планування “Літепло” виникла ідея створити простір, доступний для всіх. Я запропонувала Ігору, моєму партнеру, визначити одним із головних наших пріоритетів максимальну безбар’єрність»

Локацію ми бачимо очима Тараса Хоміцького, голови ГО «Безбар’єрний Тернопіль», та Іванни Гребеняк, комунікаційної менеджерки тернопільської регіональної команди НУМО. Герої також діляться особистим досвідом впровадження безбарʼєрності:

«На мій погляд, ми починаємо перейматися безбар’єрністю тоді, коли стикаємося з нею особисто. Коли я стала мамою і почала гуляти з дитячим візочком, то відчула, наскільки в моєму місті незручно. Ми з чоловіком подали звернення, і після цього в одному з місць справді зробили кращий з’їзд», — ділиться своїм досвідом Іванна.

«Важливо, щоб громадськість не просто чекала, що хтось щось зробить. Люди мають бути активними: звертати увагу на бар’єри, писати звернення, намагатись щось змінити, а не просто чекала, що хтось зробить їхній простір, вулицю, парк, сквер доступним. Лише так можна впливати на доступність міського середовища», — переконаний Тарас.

Творці проєкту говорять, що безбар’єрність — невід’ємна складова демократичного суспільства, а українська молодь має право на доступне середовище, де кожен може реалізувати свій потенціал. 

Відеопроєкт “Нумо без барʼєрів” створено за підтримки проєкту «EU4Youth: Залучення та розширення можливостей молоді», що співфінансується ЄС і Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Зміст є відповідальністю авторів і не відображає поглядів ЄС чи BMZ.

Відеоподкаст «Нумо без бар’єрів» розповідає про успішні практики, особисті історії та практичні рішення у сфері безбар’єрності, які реагують на актуальні потреби молоді. Проєкт демонструє виклики й можливості створення безбар’єрного середовища на прикладі локальних ініціатив та містить практичні поради для покращення доступності  бізнесу, громадських організацій і публічних просторів. Медіаініціатива має на меті також надихнути молодь на творення змін у громадах.

З 1 по 31 жовтня в Україні відбудеться «Вікі любить пам’ятки» 2023 - найбільший фотоконкурс об’єктів української культурної спадщини. Цьогоріч він пройде вже дванадцятий раз.

Метою кампанії є зібрати світлини всіх пам’яток нерухомої культурної спадщини України для ілюстрування статей у Вікіпедії.

Участь у конкурсі можуть узяти всі охочі. Для цього протягом жовтня слід завантажувати на Вікісховище роботи власного авторства, послуговуючись конкурсними списками пам’яток.

З безпекових міркувань завантажувати можна лише світлини та відео, що були зроблені до 30 червня 2023 року (включно).

Конкурсні списки складаються з понад 95 тисяч пам’яток нерухомої історико-культурної спадщини з усіх регіонів України. За попередні роки понад три тисячі учасників та учасниць завантажили 366 тисяч світлин майже 40 тисяч об’єктів культурної спадщини — культових споруд, будинків, палаців. Проте більша частина культурної спадщини України все ще не має своїх світлин для Вікіпедії.

Конкурс «Вікі любить пам’ятки» має на меті це виправити.

Конкурс є вкрай важливим, оскільки через широкомасштабне вторгнення Росії в Україну сотні пам’яток були зруйновані й багато з них не підлягають відновленню. Кожна світлина має цінність, адже зберігає пам‘ять про культурну спадщину України, її неповторність.

«Ми довго зважувалися чи проводити конкурс цього року і в якому форматі. Важливо
документувати нашу культурну спадщину, а зараз — і її руйнацію від російських ракет. Проте не хотілося б заохочувати учасників робити фотографії саме під час конкурсу — тут можливі і персональні ризики для фотографів, і загрози для національної безпеки. Тож приймаємо лише фото та відео зроблені до 30 червня 2023 року. Ми сподіваємося, що конкурс спонукатиме учасників і переглядати власні фото- та відеоархіви, адже як виглядала пам’ятка колись — теж важливо, а особливо важливо — якщо цієї пам’ятки вже немає…» — зазначила Ольга Мілянович, членкиня організаційного комітету, прессекретарка ГО «Вікімедіа Україна». 

Переможці конкурсу отримають цінні призи від організаторів — громадської організації «Вікімедіа Україна».

У конкурсі традиційно будуть відзначені автори та авторки найкращих фотографій конкурсу, найкращих фото у кожному з регіонів України, найактивніші учасники та учасниці та переможці спеціальних номінацій, які будуть оголошені пізніше.

Окремою номінацією відзначатимуться автори, що вперше беруть участь у конкурсі. 

Десять найкращих світлин культурної спадщини України змагатимуться на міжнародному рівні.

● Як взяти участь дивіться на сайті конкурсу: http://wlm.photo

● Детальніше із регламентом конкурсу можна ознайомитися за посиланням:
http://rules.wlm.photo

● Сторінка конкурсу у Фейсбук: https://www.facebook.com/wlmua

З пропозиціями щодо співпраці та питаннями звертайтеся до організаційного комітету конкурсу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для довідки: «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний конкурс фотографій пам’яток культурної спадщини для ілюстрування Вікіпедії, який був започаткований у 2010 році в Нідерландах. Конкурс був визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Всього за час проведення конкурсу було завантажено понад 2,9 млн фотографій. В Україні конкурс проходить вже
дванадцятий раз, його проводить громадська організація «Вікімедіа Україна».