Безбар’єрність у галузі гостинності - важливий напрямок адаптація туристичних обʼєктів під інклюзивні стандарти та створення передумов для надання якісного сервісу особам, а в їх числі - туристам, які, до прикладу, пересуваються у кріслі колісному, мають порушення слуху чи зору.

Перший епізод відеоподкасту наймолодіжного медіапроєкту про безбар’єрність та інклюзивність «Нумо без бар’єрів», створеного Громадською спілкою «Національне українське молодіжне об’єднання» (НУМО), розповідає про досвід впровадження інклюзивних рішень у локації для святкувань «Літепло», розташованої неподалік Тернополя.

Переглянути подкаст можна, перейшовши за цим посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=ikaMjfZcIlo

Співзасновниця простору Леся Чернець ділиться історією, як, попри скепсис фахівців та обмежений бюджет, команда впроваджує безбар’єрність поетапно:

«Я зрозуміла, що часто ми не бачимо людей з інвалідністю не тому, що їх немає, а тому, що для них не створено належних умов, аби бути поруч. Це стало для мене одним із ключових аспектів, які хотілося б змінювати. Під час планування “Літепло” виникла ідея створити простір, доступний для всіх. Я запропонувала Ігору, моєму партнеру, визначити одним із головних наших пріоритетів максимальну безбар’єрність»

Локацію ми бачимо очима Тараса Хоміцького, голови ГО «Безбар’єрний Тернопіль», та Іванни Гребеняк, комунікаційної менеджерки тернопільської регіональної команди НУМО. Герої також діляться особистим досвідом впровадження безбарʼєрності:

«На мій погляд, ми починаємо перейматися безбар’єрністю тоді, коли стикаємося з нею особисто. Коли я стала мамою і почала гуляти з дитячим візочком, то відчула, наскільки в моєму місті незручно. Ми з чоловіком подали звернення, і після цього в одному з місць справді зробили кращий з’їзд», — ділиться своїм досвідом Іванна.

«Важливо, щоб громадськість не просто чекала, що хтось щось зробить. Люди мають бути активними: звертати увагу на бар’єри, писати звернення, намагатись щось змінити, а не просто чекала, що хтось зробить їхній простір, вулицю, парк, сквер доступним. Лише так можна впливати на доступність міського середовища», — переконаний Тарас.

Творці проєкту говорять, що безбар’єрність — невід’ємна складова демократичного суспільства, а українська молодь має право на доступне середовище, де кожен може реалізувати свій потенціал. 

Відеопроєкт “Нумо без барʼєрів” створено за підтримки проєкту «EU4Youth: Залучення та розширення можливостей молоді», що співфінансується ЄС і Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та впроваджується Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Зміст є відповідальністю авторів і не відображає поглядів ЄС чи BMZ.

Відеоподкаст «Нумо без бар’єрів» розповідає про успішні практики, особисті історії та практичні рішення у сфері безбар’єрності, які реагують на актуальні потреби молоді. Проєкт демонструє виклики й можливості створення безбар’єрного середовища на прикладі локальних ініціатив та містить практичні поради для покращення доступності  бізнесу, громадських організацій і публічних просторів. Медіаініціатива має на меті також надихнути молодь на творення змін у громадах.

З 1 по 31 жовтня в Україні відбудеться «Вікі любить пам’ятки» 2023 - найбільший фотоконкурс об’єктів української культурної спадщини. Цьогоріч він пройде вже дванадцятий раз.

Метою кампанії є зібрати світлини всіх пам’яток нерухомої культурної спадщини України для ілюстрування статей у Вікіпедії.

Участь у конкурсі можуть узяти всі охочі. Для цього протягом жовтня слід завантажувати на Вікісховище роботи власного авторства, послуговуючись конкурсними списками пам’яток.

З безпекових міркувань завантажувати можна лише світлини та відео, що були зроблені до 30 червня 2023 року (включно).

Конкурсні списки складаються з понад 95 тисяч пам’яток нерухомої історико-культурної спадщини з усіх регіонів України. За попередні роки понад три тисячі учасників та учасниць завантажили 366 тисяч світлин майже 40 тисяч об’єктів культурної спадщини — культових споруд, будинків, палаців. Проте більша частина культурної спадщини України все ще не має своїх світлин для Вікіпедії.

Конкурс «Вікі любить пам’ятки» має на меті це виправити.

Конкурс є вкрай важливим, оскільки через широкомасштабне вторгнення Росії в Україну сотні пам’яток були зруйновані й багато з них не підлягають відновленню. Кожна світлина має цінність, адже зберігає пам‘ять про культурну спадщину України, її неповторність.

«Ми довго зважувалися чи проводити конкурс цього року і в якому форматі. Важливо
документувати нашу культурну спадщину, а зараз — і її руйнацію від російських ракет. Проте не хотілося б заохочувати учасників робити фотографії саме під час конкурсу — тут можливі і персональні ризики для фотографів, і загрози для національної безпеки. Тож приймаємо лише фото та відео зроблені до 30 червня 2023 року. Ми сподіваємося, що конкурс спонукатиме учасників і переглядати власні фото- та відеоархіви, адже як виглядала пам’ятка колись — теж важливо, а особливо важливо — якщо цієї пам’ятки вже немає…» — зазначила Ольга Мілянович, членкиня організаційного комітету, прессекретарка ГО «Вікімедіа Україна». 

Переможці конкурсу отримають цінні призи від організаторів — громадської організації «Вікімедіа Україна».

У конкурсі традиційно будуть відзначені автори та авторки найкращих фотографій конкурсу, найкращих фото у кожному з регіонів України, найактивніші учасники та учасниці та переможці спеціальних номінацій, які будуть оголошені пізніше.

Окремою номінацією відзначатимуться автори, що вперше беруть участь у конкурсі. 

Десять найкращих світлин культурної спадщини України змагатимуться на міжнародному рівні.

● Як взяти участь дивіться на сайті конкурсу: http://wlm.photo

● Детальніше із регламентом конкурсу можна ознайомитися за посиланням:
http://rules.wlm.photo

● Сторінка конкурсу у Фейсбук: https://www.facebook.com/wlmua

З пропозиціями щодо співпраці та питаннями звертайтеся до організаційного комітету конкурсу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Для довідки: «Вікі любить пам’ятки» (Wiki Loves Monuments) — міжнародний конкурс фотографій пам’яток культурної спадщини для ілюстрування Вікіпедії, який був започаткований у 2010 році в Нідерландах. Конкурс був визнаний Книгою рекордів Гіннеса найбільшим фотоконкурсом у світі. Всього за час проведення конкурсу було завантажено понад 2,9 млн фотографій. В Україні конкурс проходить вже
дванадцятий раз, його проводить громадська організація «Вікімедіа Україна».

"Кременецькі гречані вареники" – один з елементів нематеріальної культурної спадщини Тернопільщини, який заслуговує на увагу, збереження та популяризацію.

У цьому пересвідчилися учасники виїзного засідання комісії з формування обласного переліку елементів нематеріальної культурної, які відвідали місто Кременець 15 серпня.

Саме в цей день, з ініціативи директора Кременецького краєзнавчого музею Андрія Левчука за участю носіїв цього елемента нематеріальної культурної спадщини, представників ЗМІ було здійснено фото та відео фіксування процесу приготування гречаних вареників, запис свідчень носіїв цього кулінарного елемента щодо рецептури, особливостей приготування тощо.

Ця подія мала на меті просування та збереження цінностей української кухні та культури. Вона включила в себе різноманітні заходи, такі як приготування гречаного вареника, дегустація страви, лекції про історію та традиції гречаного вареника, майстер-клас гончара Сергія Томашівського з виготовлення свистунців у формі вареників.

 Комісією було зафіксовано, що ареал побутування страви «Кременецькі гречані вареники» ‒ Південна Волинь, Кременецький район, м. Кременець, с. Підлісці, с. Жолоби, с. Стіжок, с. Антонівці, с. Велика та Мала Іловиця. Зазвичай цю страву готували "на Андрія" та як празникову під час різдвяно-новорічного святкування. Досі в родинах корінних кременчан готують вареники з гречаної муки з сиром.

"Примітно, що в Кременці налагоджене виготовлення і продаж для мешканців і гостей міста напівфабрикатів гречаних вареників. Крім того, відвідуючи туристичні об’єкти Кременеччини, можна придбати на згадку свистунці у формі вареників. Усі наведені факти свідчать про живучість елемента НКС «Кременецькі гречані вареники» та про заходи в громаді щодо його популяризації", - йдеться у висновку комісії.

 "Мабуть чи не кожне місто, містечко чи село Тернопільщини мають свою гастрономічну "родзинку", рецепт приготування якої передається з покоління в покоління та цілком може бути однією з туристичних принад на вітчизняній "гастрономічній мапі". Кременеччина не лише зберегла, але й популяризує самобутню і цікаву страву, яка заслуговує на те, щоб бути включеною до обласного, а то й – Національного переліку нематеріальної культурної спадщини", - каже директор департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк.

Довідково: У 2008 році Україною ратифіковано Конвенцію ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини.

Відповідно до Конвенції нематеріальна культурна спадщина означає (НКС) ті звичаї, форми показу та вираження, знання та навички, а також пов'язані з ними інструменти, предмети, артефакти й культурні простори, які визнані спільнотами, групами та, у деяких випадках, окремими особами як частина їхньої культурної спадщини.

Нематеріальна культурна спадщина, що передається від покоління до покоління, постійно відтворюється спільнотами та групами під впливом їхнього оточення, їхньої взаємодії з природою та їхньої історії і формує у них почуття самобутності й наступності, сприяючи таким чином повазі до культурного різноманіття й творчості людини.

"Український космос" в Бережанах - небуденна мистецька подія, зґенерована завдяки співпраці талановитого творця виставки,  Заслуженого художника України Олега Шупляка та колективу державного історико-архітектурного заповідника м. Бережани, не залишить байдужим нікого.

У цьому переконалася директор департаменту культури та туризму Тернопільської ОВА Світлана Байталюк.

Днями вона оглянула новостворений арт-простір в Бережанському замку та поспілкувалася з його авторами.

"Поєднання живопису та скульптури, різноманітних технік, неординарних ідей - Олег Шупляк вміє приємно здивувати! І створена ним виставка "Український космос" – яскраве свідчення цього. Її варто побачити, а побачивши – знайти час, щоб зупинитися, переосмислити, дослухатися до того, що хотів донести автор та до власного внутрішнього сприйняття створених ним образів, символів і смислів", - каже Світлана Байталюк.

Вона подякувала організаторам арт-простору за реалізацію цього масштабного проєкту, за небайдужість і творчий пошук: "Переконана, що цей новий виставковий простір в Бережанському замку активно "працюватиме" на розвиток культури, пошук талантів та створення нових мистецьких імпрез".

З ініціативи департаменту культури та туризму Тернопільської обласної військової адміністрації відбулася тематична онлайн-лекція для тернопільського студентства.

Із головою Державного агентства розвитку туризму України Мар’яною Олеськів, заступником начальника обласної військової адміністрації Віктором Устенком, директором Залозецького краєзнавчого музею Василем Ільчишиним мали нагоду спопілкуватися майбутні менеджери галузі туризму, які сьогодні опановують відповідні спеціальності в: Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя; Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка; Західноукраїнському національному університеті; Тернопільському вищому професійному училищі сфери послуг та туризму; Тернопільському фаховому коледжі ТНТУ;  Галицькому фаховому коледжі ім. В'ячеслава Чорновола.

Звертаючись до присутніх, заступник начальника Тернопільської ОВА Віктор Устенко наголосив, що органи державної і місцевої влади підтримуватимуть організацію туристичних заходів, адже вони мають потужний об’єднавчий ефект, що особливо важливо у теперішній нелегкий час.

Голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів зупинилася на ролі сфери туризму в економічному блоці держави, напрямках діяльності ДАРТ, зокрема - діджіталізації, промоції України у світі.

Окремо п.Мар'яна зупинилася на формуванні стратегії відвідування місць пам'яті війни. Зокрема, враховуючи зацікавленість міжнародних та вітчизняних туроператорів, а також іноземних туристів щодо відвідування локацій, що перебували в окупації, агентство виступило з ініціативою об’єднати зусилля держави та громадськості задля розробки стратегії відвідування місць пам’яті, пов'язаних з військовою агресією росії в Україні.

Відповідаючи на запитання учасників онлайн-зустрічі, Мар'яна Олеськів дала рекомендації студентам, які навички та знання їм знадобляться, щоб бути ефективним на туристичному ринку після закінчення навчання.

Директор комунального закладу ,,Залозецький краєзнавчий музей” Василь Ільчишин провів презентацію про взаємодію влади, бізнесу і громадського сектору у формуванні туристичного бренду територіальної громади.

Онлайн-лекцію присвятили відзначенню Всесвітнього дня туризму.

Про розвиток туризму в Тернопільській області: виклики, перспективи та можливості йшлося під час засідання "круглого столу", організованого департаментом культури та туризму обласної військової адміністрації.

Захід відбувся у співпраці з Тернопільським регіональним центром   підвищення кваліфікації, а його учасниками стали представники територіальних громад області.

Учасники інтерактивної дискусійної панелі обговорили широке коло питань щодо розвитку туризму у Тернопільській області у військовий час, зокрема йшлося про розробку локальних туристичних продуктів у громадах, модернізацію туристичної інфраструктури, особливості підготовки туристичних та екскурсійних програм, організацію надання екскурсійних послуг, обмін досвідом з реалізації проектів у туристичній сфері.

Звертаючись до присутніх, директор департаменту Світлана Байталюк окреслила основні тенденції розвитку сфери туризму області у 2022 році.

Зокрема, вона зазначила, що сфера гостинності Тернопільщини разом з іншими регіонами Західної України адаптовується до реалій роботи в умовах війни. У рамках Всеукраїнського проєкту ,,Надихнись Україною”, в умовах воєнного стану, у всіх населених пунктах області проводяться пізнавальні екскурсії з локальної історії для переміщених осіб, які тимчасово перебувають в регіоні.

Поряд з цим, працівники туристичного бізнесу (туроператори, екскурсоводи, перевізники, готельєри, ресторатори, громадські організації у сфері туризму тощо) є активними учасниками волонтерських проектів, служать у ЗСУ.

Представники Байковецької, Бережанської, Бучацької, Вишнівецької, Великоберезовицької, Заліщицької, Кременецької, Скалатської, Чортківської, Шумської територіальних громад поділилися досвідом організації заходів подієвого туризму у військовий час, створенням нових туристичних маршрутів, залученням до екскурсійної діяльності внутрішньо переміщених осіб.

Також присутні обговорили переваги участі в грантових проектах та використання можливостей кластерних моделей у туризмі, переваги утворення центрів туристичної інформації для популяризації туристичних продуктів, шляхи підвищення туристичної привабливості міст, сіл та селищ з огляду на його історико-культурну спадщину з використанням інтерактивних методів та інфраструктури для осіб з інвалідністю.

Директор комунального закладу ,,Залозецький краєзнавчий музей” Василь Ільчишин поділився з присутніми досвідом взаємодії влади, бізнесу і громадського сектору у формуванні туристичного бренду територіальної громади.

Начальник відділу туризму і охорони культурної спадщини управління економіки та залучення інвестицій Збаразької міської ради Руслан Підставка, виступив на тему: ,,Полікультурність як основа розвитку туризму у малих містах Тернопільської області (на прикладі досвіду Збаразької територіальної громади)”.