03 вересня 2013 рокувідбулася нарада «Проблеми та перспективи розвитку внутрішнього туризму в Тернопільській області. У заході взяв участь заступник голови Державного агентства України з питань туризму та курортів Андрій Шенін. Нараду проведено у рамках роботи обласної координаційної ради з питань туризму та курортів.

03 вересня 2013 року відбулася нарада «Проблеми та перспективи розвитку внутрішнього туризму в Тернопільській області. У заході взяв участь заступник голови Державного агентства України з питань туризму та курортів Андрій Шенін. Нараду проведено у рамках роботи обласної координаційної ради з питань туризму та курортів.

Вів нараду перший заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Микола Головач, який у вступній промові зазначив, що туризм проголошено стратегічним напрямком розвитку області. Він повинен бути індустрією, технологією і потужним джерелом наповнення бюджету, який не можна розглядати у відриві від розвитку авто, залізничних і авіа магістралей, створення логістичних центрів. Туризм розглядається в області як важливий фактор регіонального розвитку економіки. Адже він також має визначальну роль у вирішені соціальних проблем: створенні нових робочих місць, підтримці високого рівня життя населення, вдосконаленні системи медичного обслуговування, запровадженню новітніх засобів телекомунікацій тощо.

Тернопільська область володіє в Україні другим після Криму потенціалом об’єктів культурної спадщини. Тут збереглося більше третини всіх українських замків і палаців, понад сотню дерев’яних церков різних епох, десятки унікальних кам’яних храмів і костьолів. У регіоні налічується 1315 пам’яток містобудування та архітектури, у тому числі – 185 національного значення, що в цілому складає одну десяту всіх пам’яток архітектури України. На Тернопільщині також нараховується п’ята частина всіх пам’яток природи, що є в Україні.

Отже, щоб туризм став пріоритетною галуззю на ділі потрібен поштовх інвестиційним процесам у нашому регіоні, де є природні та історико-культурні умови для розвитку туристичної інфраструктури.

Необхідно просувати туристичні бренди «Дністровський каньйон», «Печери Тернопільщини», як це робиться із брендами «Карпати» чи «Шацькі озера». Майбутнє за спільним туристичним брендом Західної України, з яким можна вийти на світовий інвестиційний і туристичний ринок.

Керівництво облдержадміністрації націлене на пришвидшення темпів реформування туристично-рекреаційної галузі області

У вітальному слові Андрій Шенін, заступник голови Державного агентства України з питань туризму та курортів, окреслив основні напрацювання Держтуризмкурорту. Зокрема він зазначив, що пріоритетними напрямами державної політики в сфері туризму та курортів є: впровадження курсу на дерегуляцію; підтримання рівня захищеності законних прав споживачів; забезпечення розвитку в’їзного і внутрішнього туризму; формування конкурентоспроможного національного туристичного продукту на внутрішньому та міжнародному туристичних ринках.

На засіданні Кабінету Міністрів України схвалено Концепцію державної цільової програми розвитку туризму та курортів до 2022 року. Документ розроблено в рамках виконання національного плану дій Президента України Віктора Януковича. Сама програма має бути винесена на розгляд КМУ до кінця року. У ній будуть включені заходи, про які неодноразово говорила уся туристична громадськість України, і без вирішення яких неможливий дальший поступальний рух туристичної галузі. Насамперед буде визначено туристичну спеціалізацію регіонів, туристичне районування країни, зокрема, це стосується територій пріоритетного розвитку туризму та створенню умов для залучення інвестицій. Також програма буде включати заходи зі створення умов для розвитку пріоритетних видів внутрішнього туризму, забезпечення раціонального використання територій курортів, вдосконалення санаторно-курортного обслуговування. Буде передбачено створення системи розповсюдження інформації про туристичні можливості України, підвищення безпеки туристів та покращення якості готелів і інших засобів розміщення. У програмі буде передбачено план дій по гармонізації українського законодавства та нормативної бази згідно зі стандартами європейського союзу. Програма також буде включати заходи з дерегуляції туристичної діяльності та впровадження державно-приватного партнерства в сферу туризму, а також вдосконалення статистичної звітності в галузі на основі методики Всесвітньої туристичної організації ЮНВТО.
Леся Серетна, начальник управління з питань туризму та курортів Тернопільської обласної державної адміністрації, провівши аналіз сучасного стану розвитку туризму в області, зазначила, що актуальні проблемні питання щодо розвитку туристично-рекреаційної носять не місцевий характер, а вимагають першочергового вирішення на загальнодержавному рівні: «З метою вдосконалення нормативно-правового, організаційного забезпечення більш ефективного збереження і раціонального використання рекреаційного потенціалу регіонів України, рекламно-інформаційної підтримки внутрішнього та в’їзного туризму, екскурсійної діяльності, якісної підготовки кадрів туристичного супроводу, пропонуємо здійснити заходи за такими напрямками:

Вдосконалення нормативно-правового забезпечення туристичної галузі та прийняття регуляторних актів щодо забезпечення внутрішнього та в’їзного туризму в Україні:

ініціювати внесення змін до законодавства в частині ліцензування діяльності туроператорів, екскурсійної діяльності та туристичного супроводу;
доопрацювати законопроект щодо розвитку зеленого (сільського) туризму та прискорити його прийняття;
розробити та запровадити механізми контролю наявності дозволу на право здійснення туристичного супроводу, визначити перелік уповноважених органів контролю;
передбачити норми адміністративної відповідальності для фізичних та юридичних осіб, які здійснюють туристичний супровід без дозволу;
скасувати норму про обов’язковість диплому про вищу освіту для отримання дозволу на право здійснення туристичного супроводу з активних видів туризму;
законодавчо забезпечити право місцевих органів державної виконавчої влади на здійснення перевірок суб’єкті туристичної галузі на предмет дотримання ними чинного законодавства;
спростити та гармонізувати податкове, валютне, консульсько-візове, прикордонне, митне та інших видів регулювання;
прийняти Програму розвитку туризму та курортів на Державному рівні;
необхідно пришвидшити роботу щодо розробки та затвердження єдиної загальноукраїнської системи маркування туристичних об’єктів. Її відсутність гальмує просування України на європейський рівень у питаннях сервісного обслуговування туристів;
необхідно посилити роль місцевих громад і громадських організацій у запровадженні принципів сталого розвитку туризму, вдосконалити наявні та впровадити нові ефективні механізми взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, підприємств, наукових і освітніх установ сфери туризму.
Формування інформаційного простору туризму

розробити заходи, направлені на створення належного рівня організації просування національного туристичного продукту, який сприяв би встановленню високорентабельної галузі туризму, зокрема:
організувати національні експозиції туристичних можливостей України на міжнародних туристично-виставкових заходах, що проходять щорічно в містах Берліні, Варшаві, Лондоні та Москві, для вітчизняних туроператорів, які займаються виключно прийомом та обслуговуванням іноземних туристів в Україні;
забезпечити відкриття представництв національної туристичної організації України за кордоном, поетапне збільшення кількості культурно-інформаційних центрів при дипломатичних установах України для розширення інформації про туристичний потенціал країни;
вирішити питання безкоштовного розміщення туристичної довідки на залізничних вокзалах, автовокзалах, у потягах.
Заходи для сприяння розвитку готельної інфраструктури, повинні передбачати:

розроблення та запровадження механізму спрощеної процедури надання, продажу та зміни цільового призначення земельних ділянок, а також погодження матеріалів проектів будівництва та реконструкції підприємств готельного господарства;
звільнення від плати за землю власників земельних ділянок і землекористувачів, на яких здійснюється будівництво чи реконструкція підприємств готельного господарства (об'єктів інфраструктури) під час проведення зазначених робіт;
надання державної фінансової підтримки будівництва (реконструкції) шляхом створення механізму здешевлення кредитних коштів і визначення часткової ставки за кредитами комерційних банків;
відстрочення сплати податку на прибуток до моменту виходу об'єкта готельного господарства на точку повернення інвестицій;
звільнення від оподаткування ввезених на митну територію України матеріалів, устаткування і комплектуючого обладнання, що використовується для будівництва (реконструкції) підприємств готельного господарства і не виробляються в Україні, або виробляються, але не відповідають міжнародним стандартам;
вирішення питання про віднесення на собівартість фінансових витрат суб'єктів господарювання, спрямованих на реконструкцію об'єктів курортно-рекреаційної та туристичної сфери, поновлення та розвиток інженерної інфраструктури, придбання нового обладнання тощо.
Пропонуємо розглянути питання щодо підвищення пріоритетності фінансування сфери розвитку туризму як однієї з реальних претендентів серед галузей економіки щодо забезпечення збільшення надходжень до бюджету

Для забезпечення об’єктивного оцінювання результативності реалізації державної та регіональної політики у сфері розвитку туризму сформувати систему збору інформації та формування статистичних даних, максимально наближених до рекомендованих ВТО.

Україна, якщо вона хоче бути потужною державою, повинна займатися не тільки проблематикою рівня життя, але дбати, як люди живуть в культурному сенсі, як відпочивають, спілкуються, чи мають доступ до природи, до історичних пам’яток. Про це ми так само маємо серйозно і конструктивно говорити».

Олена Дейнека, доцент кафедри маркетингу Тернопільського інституту соціальних та інформаційних технологій, представила презентацію на тему «Посилення туристичного бренду Тернопільської області», зазначивши, що бренд області є мультиплікатором економічного розвитку регіону. Його розробка є вкрай необхідною, оскільки він є дороговказом для розвитку сфери гостинності, яка охоплює торгівлю, ресторанний бізнес, сферу оздоровлення тощо.

Науковець проаналізувала роль бренду як посилювача, динамічного фактору розвитку країни на прикладі розвинутих країн (Великобританії - бренд королівської сім’ї, Швейцарії – бренд надійності, США – бренд інноваційного туризму). На жаль, місце України у світових рейтингах щодо туристичних брендів – незначне.

Існуючий туристичний облік не відображає реальної картини туристичного потоку в Україні. Сфера гостинності є однією з найпотужніших і може бути бюджетоутворюючою галуззю. Необхідні кардинальні регуляторні зміни, щоб населення активно зацікавилося цим видом діяльності (приклад: 10-річний досвід роботи Буковеля, зміна у свідомості населення).

На базі центру підприємництва йде розробка туристичного продукту на замовлення цільових груп для виходу на внутрішній та іноземний туристичні ринки. Щоб підприємці почали займатися цією сферою діяльності владі необхідно вирішити наступні питання: здійснити паспортизацію туристичних ресурсів, а також розробити стратегічний план розвитку сфери гостинності на 10-15 років.

На думку Олени Дейнеки інструментами для розбудови туристичного бренду є: брендування та визначення пріоритетів території, розбудова логістичної інфраструктури; активізація туристичних потоків за рахунок розробки відповідних програм турів у подієвому, гастрономічному, спортивному, розважальному, відпочинковому туризмі.

Володимир Бурий, голова фонду розвитку міста Тернополя ім. В.Лучаковського, окреслив шляхи розвитку туристичної інфраструктури в області. Туризм на основі підтримки ініціативи громад повинен трансформуватися у сферу, куди приходять інвестиції. Необхідно задіювати сучасні ресурси, зокрема територіальний маркетинг. Як позитивний приклад використання в області європейського досвіду Володимир Бурий назвав проведення в області гастрономічного сплаву по Дністрі відомим ресторатором Михайлом Гросуляком для підприємців ресторанного бізнесу з країн СНД.

Великою перешкодою для успішного розвитку туризму в області, на думку голови фонду розвитку міста Тернополя, є відсутність державної підтримки малого і середнього бізнесу, які складають його основу. Треба почати сприймати туризм як галузь економіки, міняти податкове законодавство і усвідомити, що суб’єкти туристичної галузі є внутрішніми інвесторами. Необхідний тісний діалог між владою і малим та середнім бізнесом.

Валерій Старичков, директор ТОВ «Обласний спортивно-туристський клуб», зупинився на проблемних питаннях розвитку внутрішнього туризму в області. Відсутність дорожніх магістралей та під’їзних шляхів до туристичних об’єктів є величезним гальмом для розвитку галузі. Викликає незадоволення стан деяких туристичних об’єктів, насамперед архітектурних пам’яток. Немає в державі належного контролю за наданням туристично-екскурсійних послуг. Валерій Старичков висловив ряд зауважень до діяльності Держтуризмкурорту щодо підготовки законодавчих актів, не прийняття відповідних нормативних документів (кваліфікаційних вимог до фахівців туристичного супроводу). Окремо запинився на змінах до ЗУ «Про туризм», які активно обговорює туристична громадськість.

На думку Валерія Старичкова, Держтуризмкурорт повинен відстоювати інтереси туристичних фірм, які займаються внутрішнім туризмом, у глобальних і конкретних питаннях.

У своєму виступі проаналізувала проблемні питання провадження екскурсійної діяльності, зокрема під час проведення екскурсій з шкільними групами дітей Лідія Королюк, керівник ПП «Оксамит-КЛ». Туроператорські послуги надають перевізники, інші суб’єкти, які не мають на це права. Інтелектуальний продукт туристичної фірми не захищений. Немає правового захисту туристичних фірм, які працюють у правовому полі.

Про результати державного фінансового аудиту ефективності виконання заходів Програми розвитку туризму в Тернопільській області на 2009 - 2012 роки та врегулювання проблемних питань при здійсненні контролю за якістю надання послуг суб’єктами туристичної галузі України, розповіла Марія Гарасимів, начальник відділу державного фінансового аудиту бюджетних програм та діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Зважаючи на недостатність фінансування, пріоритетним напрямом використання коштів місцевих бюджетів стабільно із року в рік залишалася рекламно-інформаційна діяльність щодо інвестиційного та туристично-рекреаційного потенціалу області.

На сьогодні проблемою є відображення реального стану розвитку туристичної галузі області через офіційні статистичні дані.

Виключення турагенської діяльності з переліку таких, що підлягають ліцензуванню, значно послабило дисципліну в частині подання статистичної звітності окремими суб’єктами туристичної діяльності. Як наслідок, в області відсутня повна та достовірна інформації щодо точної кількості туристичних підприємств, які проводять турагентську діяльність та, відповідно, показників їх діяльності.

Відсутність дієвого контролю за діяльністю суб’єктів туристичної діяльності негативно позначається на розвитку галузі.

Скасування ліцензій на здійснення турагенської діяльності, призвело до того, що окремими турагентами з числа фізичних осіб під час організації автобусних поїздок тривалістю два і більше днів практикується підміна своїми діями функцій туроператорів: крім забезпечення надання транспортних послуг вони організовують замовлення місць проживання та харчування туристів, що у відповідності до Закону «Про туризм» є виключним правом туроператора.

Досить часто за проведення екскурсій як для місцевого населення, так і для гостей Тернополя (в тому числі і іноземців) беруться особи без належної підготовки і дозволу. Як результат – неякісне проведення екскурсії, подача недостовірного і неповного матеріалу, що знижує пізнавально-виховне значення екскурсії, дискредитує екскурсійну справу.

Відсутність важелів адміністративного впливу ускладнює контроль за діяльністю суб’єктів туристичної діяльності.

Галина Сопронюк, голова правління Тернопільського обласного ЗАТ по туризму та екскурсіях «Тернопільтурист», розповіла про проблеми і здобутки соціального туризму на теренах Тернопільської області. Недосконале оподаткування шкодить розвитку туризму для пільгових категорій громадян (інвалідів, школярів, студентського молоді тощо), необхідно відмінити ПДВ на путівки для цих категорій туристів. За п’ять років кількість туристів зменшилась втричі. Державі потрібно створювати сприятливі умови для розвитку активних видів відпочинку, а також відновити пільгові тарифи для перевезень дитячих та студентських груп.

Надія Макарчук, заступник директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» з наукової частини, проаналізувала про проблемні питання використання об’єктів, які знаходяться на балансі Національного заповідника «Замки Тернопілля», під заклади сервісного обслуговування туристів. Заступник директора озвучила конкретні перешкоди, які заважають повноцінному функціонуванню замкових та палацових комплексів у Збаражі, Теребовлі, Микулинцях, Вишнівці, Язлівці та Скалаті. Запропонувала шляхи до їх вирішення.

Ольга Заставецька, завідувач кафедри географії України і туризму Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка, розповіла про підготовку кадрів для туристичної галузі та необхідності посилення освітньої, виховної та патріотичної функції туризму. Відмітила велику роль краєзнавства у вихованні підростаючого покоління: учні всіх класів повинні мати можливість бути ознайомленими з історією від своєї вулиці, свого населеного пункту до історії України.

Назар Яворський, директор комунального підприємства «Туристично-інформаційний центр міста Тернополя», розповів про проблеми становлення туристично-інформаційного центру в м. Тернополі.

Андрій Шенін дав роз’яснення за підсумками піднятих під час наради питань, зокрема статистичної звітності, змін до ЗУ «Про туризм», ліцензування екскурсійної діяльності (планується запровадити запис до реєстру), здійснення контролюючих функцій, промоції українського туристичного продукту за кордоном. Більшість зауважень, висловлених виступаючими на нараді, будуть враховані у Державній цільовій програмі розвитку туризму та курортів до 2022 року, яка буде прийнята до кінця 2013 року.

У заключному слові Микола Головач зазначив, що за підсумками наради буде докладено максимум зусиль для вирішення проблемних питань розвитку внутрішнього туризму в області.

• Попередня
• Наступна