До уваги керівників туристичних фірм, готельних та ресторанних закладів, музеїв, державних історико-архітектурних заповідників, об’єктів туристичного показу.

Управління з питань туризму, у зв’язку із актуальністю розвитку туризму для осіб з обмеженими фізичними можливостями, розпочало роботу по збору інформації про туристичні маршрути, які адаптовані для цієї категорії туристів.

Туризм для осіб з обмеженими фізичними можливостями набуває все більшого поширення у світі. Відомо, що кількість туристів такої категорії становить 10% всіх мандрівників. Люди з особливими фізичними потребами починають справедливо вимагати від суспільства відкритості, вільного доступу до всіх загальних ресурсів – в тому числі до відпочинкових зон, туристичних маршрутів, цікавих об'єктів архітектури та природи, парків, пляжів.

Туризм для сліпих, туризм для глухонімих, туризм для людей з обмеженими можливостями, інвалідний туризм, реабілітаційний туризм, корекційно-освітній туризм, доступний туризм — це різновид туризму, спрямований на задоволення рекреаційних потреб осіб з обмеженими можливостями.

Якщо звернутися до історії, цей вид туризму з’явився в 70-х роках минулого століття і розвивався в громадських організаціях осіб з обмеженими можливостями .

Складність розвитку цього виду туризму полягає в неповноті нормативної бази, відсутності системи методичного супроводу, системи підготовки інструкторів-фахівців з роботи з цією категорією туристів.

Люди з обмеженими фізичними можливостями все частіше, самі або при допомозі волонтерів громадських організацій, організовують пізнавальні поїздки, екскурсії, табори, змагання. Особливо гостро стоїть питання адаптації туристичних маршрутів для цієї категорії людей. Саме тому, управління з питань туризму приділяє велику увагу розвитку цього виду туризму на Тернопільщині.

На даному етапі, ведеться збір інформації та пропозицій до туристичних маршрутів для людей з обмеженими фізичними можливостями. Управління з питань туризму просить врахувати в розробці туристичних маршрутів потреби даної категорії туристів та специфіку туристичного обслуговування.

Зокрема, необхідно зауважити, що під терміном “люди з обмеженими життєвими можливостями” маються на увазі не лише особи, які мають інвалідність, але й особи, які не мають інвалідності, але у них є ті чи інші відхилення, що знижують їх функціональні можливості. В залежності від фізичного стану людей з обмеженими фізичними можливостями споживачів туристського продукту поділяють на 2 категорії:

1 категорія — туристи з обмеженими можливостями пересування (в тому числі, інваліди-колясочники);

2 категорія — туристи з обмеженими можливостями сприйняття навколишнього світу (погано бачать, незрячі, глухі).

Тому, при формуванні, просуванні і реалізації туристського продукту туристичні організації та індивідуальні підприємці повинні:

- враховувати інтереси туристів з обмеженими фізичними можливостями;

- максимально забезпечити їх різноманітними видами туристичних послуг (бажано — з оздоровчими і спортивними цілями, з пасивним відпочинком у рекреаційних центрах, короткочасним приміським відпочинком, рибалкою);

- при проектуванні та реалізації туристичних послуг для туристів з обмеженими фізичними можливостями перевагу доцільно віддавати районам зі сприятливими кліматичними і природними умовами (з усіх видів уникати ландшафтів, таких як гірські райони, райони з несприятливими або небезпечними для цих груп туристів кліматичними умовами);

- обов’язковою умовою при організації подорожей є транспортна доступність об’єктів туристичної індустрії.

Для обслуговування ще для однієї категорії туристів з обмеженими можливостями, а саме туристів з обмеженими можливостями пересування визначені ряд вимог щодо туристично-інформаційного наповнення на туристичних об’єктах:

— висота і кут нахилу при розміщенні інформаційних матеріалів і стендів повинні забезпечувати зручність сприйняття для цієї категорії споживачів, у тому числі і для туристів, що переміщаються в інвалідних візках;

— висота розташування стандартних інформаційних стендів повинна бути 75—85 см від землі (підлоги), тоді як вертикальні стенди і дошки оголошень повинні бути розташовані на висоті 60—70 см, залежно від розміру стенду;

— стенди повинні бути встановлені на рівних майданчиках з твердим покриттям, щоб забезпечити під’їзд інвалідного візка;

— стенди повинні розташовуватися таким чином, що б при під’їзді до них коляска звільняла дорогу, не ускладнюючи проїзд. З цією метою стенди слід розміщувати не біля самої дороги, стежки, а в спеціально влаштованих “кишенях” площею 5—6 кв.м, що мають тверде покриття;

— на майданчиках-“кишенях” мають бути передбачені лавиці для супроводжуючих осіб та навіс достатньої довжини і ширини, щоб під ним можна було вкрити коляску інваліда в негоду;

— для сприйняття інформації про туристський продукт формат написів на стендах, розмір і стиль шрифтів слід передбачати такими, щоб вся інформація читалася без напруги з сидячого положення і з відстані 2—2,5 м;

— при необхідності підйому туристів по сходах потрібно передбачати влаштування пандусів або наявність спеціальних засобів вертикальної комунікації для інвалідів (ліфтів, ескалаторів, підйомників).

Управління з питань туризму вважає за доцільне звернути увагу на розвиток туризму для людей з обмеженими фізичними можливостями, а також просить суб’єктів туристичного бізнесу врахувати вищенаведені рекомендації та надсилати адаптовані туристичні маршрути для людей з обмеженими фізичними можливостями на електронну адресу управління: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

• Попередня
• Наступна